- недосліджений
- [неидоус'л’і/джеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
недосліджений — прикметник … Орфографічний словник української мови
недосліджений — а, е. Якого ніхто не дослідив, не вивчив … Український тлумачний словник
непрослідимий — Непрослідивий: недосліджений [14] непрослідивий (замість правильного непрослідимий) (197) недосліджений [MО,V] … Толковый украинский словарь
непрослідивий — Непрослідивий: недосліджений [14] непрослідивий (замість правильного непрослідимий) (197) недосліджений [MО,V] … Толковый украинский словарь
піонер — а, ч. 1) Людина, яка вперше проникає в новий, недосліджений край та освоює його. 2) перен. Людина, яка першою торує стежку в якій небудь новій галузі діяльності; новатор, зачинатель чого небудь. 3) іст. Член масової дитячої комуністичної… … Український тлумачний словник
незбаданий — на, не, Пр. Недосліджений, первинний … Словник лемківскої говірки
піонєр — нєра, ч. Пр. 1. Людина, яка вперше проникає в недосліджений край; першою прокладає шляхи в новій галузі діяльності; новатор, зачинатель. 2. Член масової дитячої шкільної організації … Словник лемківскої говірки